Dodaj do ulubionych Poleć znajomemu

Dołącz do nas

Facebook  Why Not USA na G+  Pinterest  nk.pl

Newsletter

drukuj Work and Travel | więcej

Work and Travel - Wspomnienia Inna - USA, Alaska 2011 Work and Travel - Wspomnienia...
Work and Travel - Wspomnienia Inna - USA, Alaska 2011 Work and Travel - Wspomnienia...
Work and Travel - Wspomnienia Inna - USA, Alaska 2011 Work and Travel - Wspomnienia...
Work and Travel - Wspomnienia Inna - USA, Alaska 2011 Work and Travel - Wspomnienia...
Work and Travel - Wspomnienia Inna - USA, Alaska 2011 Work and Travel - Wspomnienia...
Work and Travel - Wspomnienia Inna - USA, Alaska 2011 Work and Travel - Wspomnienia...
Work and Travel - Wspomnienia Inna - USA, Alaska 2011 Work and Travel - Wspomnienia...

Work and Travel - Wspomnienia Inna po ukraińsku - Alaska 2011

16-03-2012

Що для вас значить літо? Довгоочікуване море, сонце, відпочинок, легкий заробіток десь на фірмі чи на будівництві, пляжі, сон до обіду і шумні ночі? Я хочу розповісти вам про абсолютно інший спосіб як провести ваше літо, зробити його незвичайним, цікавим і зовсім ні на що не схожим! Хочу додати лише одне – якщо ви не один з тих хто любить ризик, невідомість, пригоди, труднощі цього непередбачуваного життя, читати далі просто не буде сенсу, якщо звичайно ви вирішили просто щось почитати в вільну хвилинку.

Своє літо 2011 я провела в Сполучених Штатах Америки, а точніше на Алясці. Це так неймовірно звучить, адже ще рік тому я навіть і уявити собі не могла, що опинюсь в цій країні, так далеко від свого дому. Єдине що можу додати, що я ні секунди не жалію, що вирішила провести це літо саме так.
Пройшло вже майже пів року як ми повернулись з Аляски, а таке враження ніби це все було вчора. Хочу поділитися з вами своїми враженнями про зовсім інший світ, який називається Аляска.

Пишучи свої враження,я вирішила написати як позитивні, так і негативні сторони цієї літньої пригоди. Перші враження про Аляску в мене були не зовсім позитивними, мабуть все через те, що ми майже всю ніч провели в аеропорту Сіетла, чекаючи на літак до Сітки. Не спавши майже цілу добу, ми нарешті, після довгих очікувань і нескінченних зон контролю, прилетіли на Сітку, яка зустріла нас холодним дощем і вітром. Чесно кажучи, після такого важкого перельоту я вже думала, що і все літо в мене буде жахливим, але коли я побачила ту неймовірну природу Сітки я відразу змінила свою думку. Я не можу підібрати слів, щоб описати ті прекрасні гори, які повністю покриті лісами і те красиве, чисте маленьке містечко Сітка, яке виглядає так ніби його зовсім не торкнувся час і воно й досі зберігає всю свою історію в тотемних стовпах індіанців і будинках часів Російської імперії. Таке було моє перше враження від Аляски – спершу маленьке розчарування, а потім неймовірне захоплення цим краєм.

Приїхавши на завод Silver Bay Seafoods нам відразу провели екскурсію по всіх його відділах і розселили в гуртожитку, саме з цього дня розпочалось наше літо на Алясці. Перші два тижні ми не працювали, адже сезону лосося ще не було, саме ці два тижні дозволили нам познайомитися з прекрасними гірськими озерами, яких біля заводу було аж три, побачити безліч диких звірів, яких я зблизька побачила перший раз в своєму житті (ведмеді, орли, морські леви, кити, багато інших хижих птахів, назву яких я просто не знаю), дослідити безліч стежок та гірських вершин. Крім цього кожного вечора біля гуртожитку,де ми жили, розпалювали величезне вогнище, біля якого збиралися всі хлопці та дівчата, які працювали на заводі. Саме тут ми всі і познайомились, і не було різниці був ти мексиканцем, американцем, сербом, поляком чи українцем, тут всі були рівними між собою, одразу зникли мовні бар’єри і зав’язалась дружба. Це вогнище для кожного з нас стало особливим, адже тут створювалась справжня дружба, кохання, тут завжди було легко, щасливо і весело, а неймовірно зоряне небо і велич гір допомагали у створенні цієї казки.

Після двотижневої перерви розпочались справжні важкі робочі будні. Завод запрацював на повну силу, кораблі з рибою приходили кожен день, а час нашої роботи виріс до 16 годин кожного дня. Я працювала в головному відділі на заводі, який називався Fish House – місце де риба сортувалась, розбиралась, а потім відправлялась в морозилку. Не буду приховувати, перші дві неділі праці для мене були дуже важкими, адже на сон нам залишалося всього 5 годин, все тіло боліло від постійного стояння на ногах, а інколи просто хотілося кинути це все і поїхати додому, та потім стало легше, втягнувшись в графік роботи працювати стало набагато простіше. Для того, щоб нам було веселіше наш супервайзер вмикав нам музику і відразу все ставало класно. Тільки уявіть собі як весь завод співає «макарену», а потім ще й танцює на своїх робочих місцях! На заводі було важко з кимсь не подружитись або когось не знати, адже цих людей ти бачила кожного дня.Думаю,що цей завод бачив все – гнів, фрустрацію, радість, щастя, сміх, дружбу,кохання.

Моє літо 2011 закінчилось дуже швидко, ніхто не хотів прощатися і всі плакали. Хотіли,щоб остання ніч на Сітці ніколи не закінчувалась. Люди, з якими працювала на заводі стали для мене сім’єю і кожен має місце в моєму серці і моїй пам’яті. Ось таке було літо на Алясці,з одного боку скадне,а з іншого – гарне та щасливе. Хотіла б ще додати,що вже не пам’ятаю важкої праці,в моїй пам’яті залишились лише приємні спогади про фабрику, вечірки до ранку та про людей,яких пам’ятатиму все своє життя.

4.3

realizacja: Ideo

powered by: CMSEdito